Географічні зазначення

Географічне зазначення (ГЗ) — це позначення, що використовується на товарах, які мають певне географічне походження і мають властивості, репутацію або характерні особливості, зумовлені переважно цим місцем походження.

Найчастіше географічне зазначення включає назву місця походження товарів. Наприклад, сільськогосподарські продукти зазвичай мають якості, які визначаються місцем їх виробництва і на які впливають конкретні місцеві чинники, такі як клімат і грунт.

Приклади ГЗ: сир Рокфор, Грузинські вина, Швейцарські годинники, Шампанське, Коньяк.

Право на географічне зазначення дозволяє його власникам перешкоджати використанню зазначення третіми сторонами, чиї продукти не відповідають необхідним стандартам.

Однак географічне зазначення, що охороняється, не дозволяє правовласнику перешкоджати виробництву продукції іншими особами за технологією, що зазначена в стандартах для даного зазначення.

Географічне зазначення, подібно знаку для товарів та послуг, несе певний меседж покупцеві — воно говорить, що продукт або виріб було виготовлено в особливому місці, і, відповідно, має деякі характеристики, які можуть бути виявлені тільки в цьому місці. При розгляді географічних зазначень в якості категорії інтелектуальної власності важливо відрізняти їх від товарних знаків: в той час як товарний знак ідентифікує підприємство, яке пропонує на ринок деякі товари та послуги, географічне зазначення ідентифікує географічний район, якому приписується в основному ця риса, репутація або інша характеристика продукту. Однак географічні зазначення схожі з товарним знаком за своєю концепцією і можуть бути використані для стимулювання національного і регіонального економічного розвитку, і використовуватися в стратегічному плані підприємствами.

Більш того, географічні зазначення є національним надбанням кожної країни.

Типовим прикладом географічного зазначення можуть бути сільськогосподарські продукти, властивості яких обумовлені місцем, де вони зроблені, і такими особливими місцевими географічними факторами, як наприклад, клімат і грунт. Також, основними передумовами виникнення особливих характеристик товару є специфічні природні умови, в яких він зроблений, а також людський фактор (майстерність, досвід, традиції).

Географічне зазначення може використовуватися для різних продуктів, багато з яких ми використовуємо майже кожен день. Велика кількість з цих об’єктів ІВ має не тільки регіональне, а й національне і навіть міжнародне значення. До них, наприклад, відносяться такі позначення:

• сирів («чеддер» (Великобританія), «фета», «халлумі» (Греція), «пармезан» (Італія);
• спиртних напоїв («шампанське», «коньяк» (Франція), «портвейн» (Португалія);
• безалкогольних напоїв («капучино», «латте» (Італія);
• м’ясних продуктів («мисливські ковбаски» (Польща), «салямі» (Італія), «шпикачки» (Чехія) та ін.

Видові назви товарів і прості зазначення походження товарів не можуть бути об’єктами інтелектуальної власності. Видова назва товару — це застосовувана в назві товару назва географічного місця, де спочатку товар цього виду вироблявся, але яка згодом стала загальновживаною, як назва певного виду товару безвідносно до конкретного місця його походження (наприклад: ковбаса «Московська», гірчиця “Дижонська” та ін.). В цьому випадку втрачений характерний для Географічного Зазначення зв’язок «місце – товар», а замість цього виникає зв’язок «товар – якість».

Також позначення не може бути зареєстровано як Географічне Зазначення, якщо воно:

• суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі;
• правильно вказує на географічне місце походження товару, але створює у споживачів уявлення про те, що товар виготовлено в іншому географічному місці;
• є назвою сорту рослини чи породи тварини і тому здатне ввести в оману споживачів щодо дійсного походження товару.

Право на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару в Україні мають:

а) особа чи група осіб, які в заявленому географічному місці виробляють товар, особливі властивості, певні якості, репутація або інші характеристики якого пов’язані з цим географічним місцем;

б) асоціації споживачів;

в) установи, що мають безпосереднє відношення до вироблення чи вивчення відповідних продуктів, виробів, технологічних процесів або географічних місць.

Право на використання зареєстрованої назви місця походження товару або зареєстрованого географічного зазначення походження товару мають:

виробники, які в географічному місці, зазначеному в Реєстрі, виробляють товар, особливі властивості, певні якості чи інші характеристики якого відповідають тим, що внесені до Реєстру (за умови реєстрації цього права).

25 січня 2017 уряд підтримав розроблений Мінекономрозвитку проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правової охорони географічних зазначень». На відміну від чинної редакції Закону України «Про охорону прав на зазначення походження товарів», законопроект передбачає право на реєстрацію географічного зазначення тільки об’єднанням осіб, які у зазначеній географічній місцевості виробляють товар і / або добувають (переробляють) сировину для товару. Крім цього, даний законопроект несе ще безліч змін, спрямованих на гармонізацію українського законодавства з нормативно-правовою базою Європейського Союзу.

Державну реєстрацію географічних зазначень товарів і / або права на їх використання здійснює Державний департамент інтелектуальної власності України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України повноваження щодо визначення та контроля особливих властивостей, якостей та інших характеристик товарів покладено на:

• Міністерство агрополітики — щодо товарів сільськогосподарського виробництва;
• Міністерство культури — щодо художніх виробів народних промислів;
• Міністерство екоресурсів — щодо визначення меж географічних місць, з якими пов’язані особливі властивості, певні якості та інші характеристики товарів;
• Міністерство охорони здоров’я — щодо продуктів харчування, продовольчої сировини і мінеральних природних вод.

Заявка повинна стосуватися реєстрації тільки одного кваліфікованого зазначення походження товару. Вона складається українською мовою. Додатки до неї можуть бути складені іноземною мовою, проте з подальшим наданням їх перекладу на українську мову.

Заявка повинна містити:

• а) заяву про реєстрацію назви місця походження товару чи географічного зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого відповідного кваліфікованого зазначення походження товару з відомостями про заявника та його адресу;б) заявлену назву місця походження товару або заявлене географічне зазначення походження товару;в) назву товару, для якого заявник просить зареєструвати вказане зазначення походження товару та/або право на використання зареєстрованого відповідного кваліфікованого зазначення походження товару;г) назву та межі географічного місця, де виробляється товар і з яким пов’язуються особливі властивості, певні якості, репутація або інші характеристики товару;

  д) опис особливих властивостей товару, певних якостей, репутації або інших характеристик товару;

  е) дані щодо використання заявленого кваліфікованого зазначення походження товару на етикетці та при маркуванні товару;

  є) дані про взаємозв’язок особливих властивостей, певних якостей, репутації або інших характеристик товару з природними умовами та/або людським фактором вказаного географічного місця.

Разом із заявкою подаються:

а) документ, який підтверджує, що заявник виробляє товар, для якого просить зареєструвати назву місця його походження чи географічне зазначення походження товару та/або право на використання зареєстрованого відповідного кваліфікованого зазначення походження товару;

б) висновок спеціально уповноваженого органу про те, що особливі властивості, певні якості або інші характеристики товару, зазначені в заявці, об’єктивно зумовлені чи пов’язані з природними умовами та/або людським фактором вказаного географічного місця виготовлення товару;

в) висновок спеціально уповноваженого органу щодо меж географічного місця, з яким пов’язані особливі властивості, певні якості або інші характеристики товару.

На відміну від реєстрації товарного знака, яке дається на десять років з можливістю подальшого продовження цього терміну, реєстрація кваліфікованого зазначення походження товару діє безстроково. Однак свідоцтво про право на використання останнього діє протягом десяти років. Поряд з цим Законом передбачена можливість продовження терміну дії Свідоцтва за умови надання підтвердження спеціально уповноваженого органу в тому, що власник свідоцтва виробляє товар у географічному місці, зазначеному в Реєстрі, а характеристики товару відповідають тим, які внесені до Реєстру.

За подання заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на його використання, передбачений збір — 2400 грн.

За продовження строку дії свідоцтва — 8000 грн.

Вартість послуг Патентного бюро ГРЕЙДС ПАТЕНТ з підготовки заявки на реєстрацію — договірна.